Як любити дитину? Поради батькам...

     Пам'ятайте, що ваша дитина це насамперед дитина. Любіть її і давайте відчути свою любов. Американський психолог Росе Кемпбелл дає три простих поради, як це зробити :

• контакт очей, 
• фізичний дотик,
•  п'ять хвилин пильної уваги.

    Дитина відчує, що її люблять. Контакт очей означає, що обов'язково треба дивитися їй у вічі щодня, виражаючи ніжність і тепло. У класі є діти, які не можуть дивитися в очі - вони не витримують теплого турботливого погляду, їх не бачать і не сприймають удома. Контакт очей разом з кількома добрими словами не потребуватиме багато часу і чудово вплине на психіку дитини.
    Обіймаючи дитину, поплескуючи її по плечі, тримаючи за руку, ви даєте їй відчути фізичний контакт. Дотик допоможе відчути вашу близькість, єдність, потрібність один одному.
    "П'ять хвилин пильної уваги" - це те тепле спілкування, яке дає відчути дитині свою важливість і значущість. Поговоріть про те, що її хвилює, цікавить, не порушуючи хворобливі теми, без повчань і нотацій. Уважно вислухайте те, що малюк скаже вам. Хай він відчує себе дорослим, вашим другом, цікавим співрозмовником.
    Дотримуватися цих правил треба щодня. І тоді ваша дитина буде жити з відчуттям тепла і турботи. Її емоційний резервуар буде повним, внутрішній світ спокійним і гармонійним. Подаруйте їй таку радість і вас приємно здивує її поведінка, врівноваженість і поступливість.

Якщо:

• дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• дитину висміюють, вона стає замкнутою;
• дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
• дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
• дитина живе в розумінні й дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у світі.

Мій перший крок в країну знань,

В країну мрій і сподівань.

Пам'ятка для батьків

• Ніколи не займайтесь ''виховною роботою" в поганому настрої.

• Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

• Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
  

• Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

• Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
  

• Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

• Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме.
  

• Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.
  

Виховання - це наступність дій, а вихователь повинен бути твердим, але добрим.