Урок у початковій школі

УРОК     У     ПОЧАТКОВІЙ       ШКОЛІ

Методичні рекомендації

    Урок—це основна дидактична форма навчання, що пройшла випробування про­тягом кількох століть. Вона поєднує індивідуальні та фронтальні шляхи навчально-пізна­вальної діяльності з учнями однакового віку обох статей з приблизно однаковим інтелектуальним розвитком.

За період своєї професійна діяльності вчитель у середньому дає більше 25 тисяч уроків. «Уроку відводиться не менше 98 % навчального часу. Кожний учень за роки свого навчання в школі відвідує майже 10 тисяч уроків». Навчально-виховний процес починається і закінчується уроком.

Сучасним можна назвати урок, на якому вчитель уміло використовує всі можли­вості для розвитку особистості учня, її активного розумового зростання, глибокого і свідомого засвоєння знань, для формування її моральних основ. Він передбачає по-єднання навчання, виховання і розвитку. Загальною функцією уроку є формування і розвиток особистості школяра.  

Переваги уроку:

• учитель має можливість розвивати інтелектуальні здібності одночасно у всіх учнів класу,

·         є можливість одержати зворотну інформацію від учнів щодо стану засвоєння навчального матеріалу і зробити відповідну корекцію,

• урок дає змогу колективно використовувати засоби навчання (підручники, по­сібники, комп'ютери).

 Недоліки уроку:

·         навчальні програми розраховані на середній рівень засвоєння учнями знань;

·         значно знижується ефективність індивідуального логічного мислення;

·         колективне навчання на уроці знижує, збіднює талант окремого учня.   

МЕТА ТА ОСНОВНІ ТИПИ УРОКІВ

Визначення цілей уроку (орієн­товний перелік формулювань)

Виходячи із загальної ідеї сучасних наукових уявлень про урок, його мета носить триєдиний характер і складається зтрьох взаємопов'язаних, взаємодіючих аспектів: пізнавального, розвивального, виховного.

Діапазон розвивальних цілей досить широкий і різноманітний. Кожної з них можна досягти на будь-якому уроці під час вивчення матеріалу, що відповідає по­ставленій меті. Розвивальні цілі уроків мають визначатися відповідно до можли­востей дітей і конкретного навчального матеріалу.

Розвиток мислення:

·         аналізувати навчальній матеріал;

·         порівнювати;

·         встановлювати головне;

·         знаходити причинно-наслідкові зв’язки;

·         узагальнювати;

·         доводити;

·         діяти за аналогією.

Розвиток мовлення учнів:

·         збагачувати словниковий запас;

·         формувати експресивність, виразність мовлення;

·         оволодівати художніми образами

Розвиток самостійності учнів реалі­зується через:

·         формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями;

·         навчання працювати з коментуван­ням своїх дій;

·         формування вмінь самостійно зас­тосовувати правило;

·         формування пізнавальної само­стійності

Щоб навчити дітей самостійно вчити­ся, ставлять за мету:

·         формувати спостережливість, уважність;

·         самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи;

·         формувати     вміння     запа­м'ятовувати, вчити організовувати своє робоче місце, берегти час.

У визначенні виховної мети конкрет­ного уроку вчитель, з одного боку, має керуватися сучасними загальними вимо­гами до виховання і розвитку молодших школярів, орієнтуватися на наступність і перспективність у вихованні особистос­тей, а з другого — враховувати можли­вості змісту матеріалу.

У першому класі виховні цілі в урочній діяльності слід насамперед спрямовува­ти на формування гуманних почуттів дітей, позитивного ставлення до навколишньої дійсності.

Виховні цілі слід формулювати так :

·         викликати у дітей почуття доброти, пробуджувати співчуття до когось,

·         виховувати товариські взаємини,  турботливість і увагу до рідних, заохочувати співпрацю дітей,

·         виховувати стриманість, почуття відповідаль­ності;

·         виховувати шанобливе ставлення до народних традицій, всенародних свят;

·         вчити розуміти красу в природі, у предметах побуту, праці, людських взаєминах.

Цілеспрямоване виховання школярів триває багато років, тому треба ставити конкретні виховні завдання і намагатися розв’язати їх саме на даному уроці. Педагогічно правильними є такі формулю­вання виховної мети: «пробуджувати...», «зміцнювати...», «викликати...», «вихову­вати...», «закріплювати...», «заохочува­ти...», «формувати...» замість : «вихова­ти...», «сформувати...».

Можна сформулювати виховну мету до всієї теми, а в разі потреби доповнювати її на окремих уроках.

Щоб правильно розподілити наванта­ження учнів, учитель має чітко усвідоми­ти не тільки значення даної теми, а й роль окремого уроку в процесі її вивчення. Це допоможе уникнути одноманітності струк­тури уроків і методичних засобів.

Основні типи уроків:

 - вивчення нового матеріалу;                          

 - закріплення і застосування знань, умінь і навичок

 - повторенні і узагальнення знань і вмінь,               

 - перевірка  і контроль результатів навчання.

Структура уроку засвоєння нових знань :

1.      Організаційний момент.

2.      Актуалізація опорних знань.

3.      Мотивація навчальної діяльності.

4.      Повідомлення теми і мети уроку.

5.      Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

6.      Узагальнення й систематизація знань.

7.      Підбиття підсумків навчальної діяльності.

8.      Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку засвоєння й застосування нових знань і вмінь:

1.      Організація класу до уроку.

2.      Перевірки домашнього завдання.

3.      Актуалізація опорних знань.

4.      Мотивація навчальної діяльності.

5.      Повідомлення теми й мети уроку

6.      Сприйняття й осмислення нового матеріалу

7.      Первинне застосування набутих знань.

8.      Формування творчих умінь і навичок учнів

9.      Підбиття підсумків навчальної діяльності

10.  Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку перевірки, корекції знань та вмінь :

1.      Організація класу до уроку.

2.      Актуалізація опорних знань.

3.      Повідомлення теми й мети уроку.

4.      Перевірка, корекція й оцінювання знань та вмінь учнів.

5.      Підбиття підсумків навчальної діяльності.

.